Новий етап історії міста пов'язаний з входом України до складу Російської імперії. З 1732 року Криловська слобода була підпорядкована Миргородському полку, а 1744 року стала сотенним містечком цього полку під назвою Криловського шанця. Тоді ж воно було укріплене земляними валами.

Details
Hits: 2035

У патріотичному вихованні дітей використовуються можливості літератури і мистецтва. Родина повинна прагнути до того, щоб за допомогою літератури і мистецтва дитина якомога раніше торкнулася серцем долі героїчних людей. Після прочитання добутків літератури, перегляду картин, фільмів, спектаклів патріотичного змісту діти не залишаються байдужими.

Десятки питань – найнесподіваніших і найрізноманітніших. І відразу ж свої міркування і висновки: правильні, неточні або помилкові. Тому батьки завжди повинні бути готові відповісти, навести приклади й докази, щоб переконати дітей у правильності або неправильності їх суджень. Важливо, аби у родині усвідомлювали позитивний та негативний вплив літератури, мистецтва, засобів інформації на патріотичне виховання дітей.

Сімейні традиції, ритуали, обряди, свята є одночасно важливими засобами зміцнення родинних зв’язків та національної і патріотичної свідомості різних поколінь. Так, родинні традиції є своєрідним засобом захищеності кожного члена родини, позитивного сприйняття світу, створення неповторних дитячих спогадів, власного самоутвердження у суспільстві. Саме у родинному середовищі дитина дізнається вперше про такі речі, як народні символи. Народними символами українців є батьківська хата, хліб, вишитий рушник, материнська пісня, верба і калина, сорочка, хрещатий барвінок, писанка і вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні обереги. Родина плекає любов та повагу до них.
Батьки формують у своїх дітей шанобливе ставлення до державних символів: гімну, прапора, герба. Практика показує, що тільки цілеспрямована робота в родині, живе батьківське спілкування з дітьми з урахуванням їх віку допомагають виховувати почуття патріотизму у них. Відомо, для того щоб виховати патріотичні почуття у дітей, необхідно самим ними володіти. Тому велику роль у родинному патріотичному вихованні відіграє рівень патріотичних почуттів батьків. Виховання прикладом передбачає створення взірця для наслідування з метою оптимізації виховного процесу. Батьки своєю біологічною та соціальною сутністю покликані завжди перебувати на ―сцені життя‖, а діти – їх глядачами-наслідувачами. Вони копіюють усе підряд – позитивне й негативне. Це зобов’язує батьків бути відповідальними й обережними у своїх діях. Чесність, правдивість, працьовитість, щедрість, скромність, совісність, розсудливість – усе це позитивні взірці для успадкування. Якщо батьки чесно працюють на виробництві чи в іншій сфері діяльності, є добрими, порядними сім’янинами, позбавленими шкідливих звичок, то в них досить висока репутація. Тому вони мають моральне право вимагати від своїх дітей підтримувати свою честь, достоїнство, репутацію своєї сім’ї у навчанні, у повсякденній поведінці. Завдання батьків полягає в тому, щоб організувати позитивний приклад, з якого дитина могла б переймати найкращі якості. Сила прикладу ні з чим не порівняна. Це спричиняє особливу значущість безперервності процесу патріотичного виховання в родині від одного покоління до іншого.
Отже, для патріотичного виховання дітей у родині необхідно використовувати такі форми роботи: бесіди-спогади батьків; подорожі по рідній країні; створення сімейних літописів; залучення дітей до трудових справ; використання здобутків літератури і мистецтва; участь членів родини у масових заходах з нагоди національних і державних свят; набуття релігійного досвіду; співпраця родини та школи, суспільних організацій тощо. Причому, якщо у родині виховують декілька дітей різного віку, то обираючи форми та методи патріотичного виховання, важливо враховувати індивідуальні вікові, статеві, психологічні та інші особливості кожної дитини.

Таким чином, родина є благодатним середовищем для виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань у дітей. Це обумовлено, по-перше, тим, що вона являє собою своєрідний мікроколектив, що ґрунтується на найближчих довірчих відносинах між чоловіком та дружиною, батьками й дітьми, на емоційному переживанні різних життєвих подій. Починаючи з перших років життя дитини родина має великі потенційні можливості соціального впливу на її свідомість та почуттєву сферу. Можливості ці криються в спільності запитів, прагнень, інтересів членів родини, в їх взаємній залежності, відповідальності, допомозі, і в найглибших почуттях подружньої й батьківської любові. По-друге, у родинному середовищі втіленням патріотичних почуттів для дитини є його батьки, бабусі й дідусі. З ними в дітей пов’язуються поняття про свій будинок, свої рідні місця, свій край, свою Батьківщину. По-третє, процес внутрішньородинного спілкування між різними поколіннями є безперервним. Це спілкування є не простим обміном інформацією, але й передачею дітям і онукам духовного досвіду й героїки минулих років, формуванням патріотичної свідомості, почуттів і переконань, поведінки.

Прийди й поділись, прийди і пізнай… Отримавши основи патріотичного виховання в сім`ї ми не зупиняємо процесу розвитку власного патріотизму. Наступним є обмін досвідом з представниками інших сімей та родів, пізнання їхньої духовної спадщини та поширення своєї. Засвоєння та прийняття усталених в громаді традицій, звичаїв та норм поведінки. Здавна українці відзначалися своєю традиційністю в громадянському вихованні. Кодекс народної моралі, вироблений десятками поколінь українців, регламентував норми і правила поведінки в родині чи в колективі, де на першому місці стоїть повага до громадської думки. Наш народ напрацював велику кількість випробуваних часом навчально-виховних засобів, які, хоч і прості, але надзвичайно ефективні. Хороші вчинки завжди мали схвалення, позитивні відгуки, а непорядні — осуд. Громада суворо контролювала всі сторони життя своїх членів, утому числі й виконання морально-етичних норм поведінки. Залежно від ступеня провини існували й різні види покарань. „Нема кращих, ніж народ, учителів», — говорить народне прислів’я, і це дійсно так. Не вивчаючи високих педагогічних наук, умів народ ненав’язливо, жартами заохотити дитину до праці, жартами засудити лінощі. Саме в громадському середовищі людина отримувала знання вже ширші за сімейні та «подвірні», вона ставала складовою народу.
Багато хто з сучасників, вихідців з сільської місцевості, ще пам’ятає повчальні та пізнавальні розповіді старших людей про історію села, його традиції та звичаї, суспільну мораль і не раз відчував на собі виховний осуд та шану громади.
В умовах сучасного тотального нищення села з його основами традиційного патріотичного виховання ми втрачаємо основу власного духовного буття. В містах соціум є роздрібненим та розрізненим, за межами сім`ї виховання відбувається лише в закладах освіти та профільних організаціях, але під кутом бачення типових програм та поглядів керівників. На жаль повністю відсутній духовний зв'язок людини з громадою та малою батьківщиною. 

Зарадити ситуації можливо створивши інформаційну базу даних про історію, культуру, побут, традиції та звичаї окремих регіональних громад, створити умови для будь – якого громадянина мати доступ до цієї інформації. Заснувати мережу сучасних профільних просвітницьких закладів. Організувати систематичні мистецькі популяризаційні заходи. Забезпечити привілеї для приватного підприємництва щодо розвитку відповідних напрямків. Створити умови для збереження та розвитку сіл. 

Отже, ми розглянули основні чинники формування регіонального патріотизму – спадковість, сімейне виховання, громадянське виховання. Таким чином отримуємо регіонального патріота – людину генетично пророщу в рідну землю, батьками виховану в традиціях любові, шани та поваги, сформовану на традиціях своєї громади. І зрештою, наступним і головним стає служіння громаді, рідній землі та майбутнім поколінням. І якщо кожен українець буде сповідувати регіональний патріотизм – любов, шану та служіння своїй батьківщині, то велика Батьківщина складеться у великий квітучий вінок і стане квіткою великого вінка Великої Європи. На рахунок власного прикладу… Реалізовані Асоціацією молоді Кіровоградщини програми та проекти: «Фестиваль української народної творчості «Степограй» - популяризація культури, традицій і звичаїв українського народу, пошук та допомога талановитій і обдарованій молоді.
«Центр розвитку зеленого туризму «Степограй» - відтворення побуту, обрядів, традицій та звичаїв українського народу, залучення молоді до активних форм пізнання історії, створення умов для розвитку зеленого, екологічного, етнографічного та військового туризму.

«Свято Різдвяної зорі» - розвиток духовності, популяризація християнських цінностей, єднання громади.
«Центр військово – патріотичного виховання ім..Марка Жмайла» - залучення молоді до дослідження маловідомих сторінок вітчизняної історії, розвиток та популяризація військово – прикладних видів спорту, відтворення військових баталій.
«Кіровоград – живий контакт» - сприяння молоді в можливості самореалізації, презентації творчих здібностей, обміну досвідом та поширенні громадянської позиції.
«Обласна молодіжна спартакіада «Аратанія» - популяризація здорового способу організації дозвілля, розвиток нових видів спорту.
«Фестиваль військово – патріотичної пісні «Слава» - вшанування військової звитяги українського народу, популяризація військово – прикладних видів спорту, розвиток військово – патріотичного виховання.
«Музей історії затоплених міст і сіл» - дослідження, збереження, популяризація та відтворення історії яку ми втрачаємо.
«Свято української слави «Співучі зорі в центрі України» - розвиток культури, традицій і звичаїв українського народу, популяризація географічного центру України.
«Свято Дня молоді» - організація дозвілля молоді, популяризація нових надбань у розвитку молодіжного середовища.
«Обласний етап Всеукраїнської гри «Сталкер» - розвиток військово – прикладних видів спорту, популяризація здорового способу відпочинку молоді.
«Світловодськ рок фест», «Кіровоград рок фест» - сприяння розвитку молодіжного творчого руху, популяризація нових мистецьких напрямів, організація змістовного дозвілля.
Благодійний тур Кіровоградщиною гурту «МАНДРИ» - популяризація української народної творчості, сучасного українського мистецтва, організація змістовного дозвілля молоді. Обласний семінар з розвитку зеленого туризму – сприяння розвиткові територій, зайнятості населення, популяризація визначних місць.
Обласні відкриті табірно – польові збори «Центральний щит» -популяризація здорового способу життя, організація змістовного дозвілля молоді, відродження військово – прикладних видів спорту.
«Світловодськ туристичний» - створення туристичних маршрутів, популяризація об’єктів, проведення мистецьких акцій, інвестиційних форумів.
«Відновлення Спасо – Преображенського Храму» - популяризація об’єкту, залучення матеріальних ресурсів, розвиток доховності в молодіжному середовищі

Джерела:
1. Боровик О. В. Детермінанти та чинники формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв // Збірник наукових праць № 38. Частина ІІ. – Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2007. – С. 162–164.
2. Пича В. М. Культура досуга / В. М. Пича, И. В. Бестужев-Лада, В. М. Димов. – К. : Академия, 1990. – 240 с.
3. Кузьмінський А. І. Педагогіка родинного виховання: навч. посіб. / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання, 2006. – 324 с.
4. Кононенко П.П. Українознавство. — К., 1994.
5. Макарчук С.А Український етнос. -Львів, 1992.
6. Сухушин М. П. Військово-патріотичне виховання молоді : підручник / М. П. Сухушин, В. О. Палагеша. – К. : Видавничий Дім ―Слово‖, 2009. – 488 с.

Микола Середенко

Details
Hits: 2139

До Дня міста редакція сайту вирішила опублікувати декілька статей щодо історії міста. Дані статті не претендують на науковість та абсолютне розкриття історії. Ми просто вирішили актуалізувати тему цю тему. Готові до співпраці з краєзнавцями.

Details
Hits: 1264

В перший день літа відзначають саме найкраще свято – День захисту дітей. Це день захисту майбутнього не тільки нашої країни, а й всього людства на планеті Земля.

Details
Hits: 823

В собі та навколо себе. Від народження і до смерті нашим ближнім, основною Батьківщиною є сім`я. Це те середовище, риси якого формують напрямки нашого подальшого пізнання. А для дітей, які генетично не успадкували патріотичних відчуттів, виховання на основі патріотичних ідеалів в сім`ї може стати фактором позитивних змін.

Details
Hits: 1699
  1. Клуб суспільного діалогу. Правила роботи в групі
  2. Регіональний патріотизм як основа сучасного патріотичного виховання
  3. Для можливих народних засідателів
  4. Коли нам скажуть правду стосовно Леніна, «Криму» та «Калькулятору»?
  5. «Крим»: а де політика?