Час від часу спостерігаю за сесією наших депутатів. Сам факт того, що вона відбулася, вже добре, вона ще й завершилася засвітла та не обійшлася без пригоди.

Події розвивалися так. В черговий раз більшість внесла проект рішення до порядку денного, який не пройшов комісії, а був озвучений перед затвердженням порядку денного пі час часу для заяв.

Просто бачу наочний посібник з психології на сесії. На зауваження головуючого односно того,що це потрібно робити підчас розгляду порядку денного, більшість, з незрозумілої причини, відреагувала роздратовано.

Проект рішення стосувався фінансування реконструкції гуртожитку за адресою вул. Героїв України, 94а під квартири для ветеранів АТО. Після різних звинувачень з боку більшості на адресу міського голови, питання одноголосно внесення до порядку денного. Начебто, усе вірішено, але ... Ця більшість нагадує примхливу дитину, у якого настрій змінюється щохвилини.

Після депутатська запитів та відповідей на них, більшість забажала поставити питання стосовно гуртожитку на розгляд першим. Інші депутати пропонували не поспішати. Проект рішення був в одному екземплярі та оголошений доповідачем. Природно, що депутати хотіли зрозуміти що до чого, можливо, внести пропозицію. Але, це визвало шквал звинувачень з боку більшості.

Все ж зробили перерву в засіданні, роздрукували проект та роздали депутатам. До проекту внесли, на мій погляд, непогані правки та прийняли.

То до чого був цей скандал? Бо скоро вибори?

Богдан Бадьора

Фото Вадим Степанець