Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)… Робота цієї служби полягає у ліцензуванні, сертифікації, грошової оцінці земель.

Зважте, земель, що визнані у світі еталоном якості і родючості. Вони (ці найкращі у світі чорноземи), після того, як у 1991 році КПССівці, змінивши червоні зірки на тризубці, зберегли за собою владу у, буцімто, звільненої від московських окупаційних пут Україні і розтринькали успадкований від СССР економічно-промисловий потенціал, залишились на сьогодні чи не основним національним багатством. А там, де багатство, звісно, обертається сила-силенна різних аферистів, шахраїв та інших злочинних елементів… Боже збав читача подумати, що ми вважаємо наш Держгеокадастр таким собі збіговиськом перелічених вище кримінальників. Але факт залишається фактом – саме чиновники цієї служби надто часто стають подразниками соціальної напруги, що підриває (і без того нікудишню) довіру людей до державних інституцій…

Всі ми пам’ятаємо, як на початку поточного року майже тисяча учасників бойових дій на сході України (АТОшники), яким законодавчо належить право на виділення землі під різні потреби – від житлового будівництва до започаткування сільськогосподарської діяльності - мітингували під стінами Головного управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області. Причина, стверджували митінгувальники, у тому, що держгеокадастровики вимагали з них по 500 євро за гектар. Вимагали, звісно, не прямим текстом – натяками у вигляді грубих порушень законодавчо-визначених строків, відведених на розгляд заяв та послідуючими, без обґрунтування причин, відмовами. І так – по всій Україні. І у Світловодську, у тому числі.

Ні, тутешні АТОшники під світловодським сегментом Держгеокадастру на мітинги ще не збираються. Поки що не збираються. Бо згідно наших даних, документально підтверджених, звернень громадян і до ЗМІ, і до правоохоронних та контролюючих органів, вперто напрошується висновок: місцеві держгеокадастрівці – точна копія їхніх старших колег з обласного центру.

Аби з’ясувати, що там і до чого з перших, як-то кажуть, вуст, «Світловодськ Інформ» у листопаді минулого року звернувся до в. о. начальника світловодського Держгеокадастру Ірини Запорожцевої. Без «протоколу» поспілкуватися тоді не вдалося – пані Ірина, посилаючись на те, що без дозволу «згори» (з Кіровограду) вона не має права щось віщати, запропонувала звернутися до неї письмово з переліком запитань, який вона, у свою чергу, направить до свого обласного начальства, яке і вирішить, що і як їй належить робити. Газета так і вчинила… Наприкінці грудня ми отримали відповідь від Ірини Запорожцевої, яка більше схожа на зневажливу відписку. Цитуємо дослівно: «Ваше звернення було розглянуто управлінням Держгеокадастру у Світловодському районі. Я, як виконувач обов’язків начальника управління Держгеокадастру у Світловодському районі, інформую, що на посаду виконувача обов’язків призначена тимчасово, до моменту призначення на посаду начальника, тому, на мою думку, не маю підстав для дачі інтерв’ю. Рекомендую Вам звернутись з Вашими питаннями до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області. Або зачекати, коли призначать начальника»…

Чи довго ще чекати, коли станом на кінець березня поточного року Ірина Сергіївна все ще залишаються у статусі в. о.? Та чи дочекаємось, якщо за останній рік-півтора (до пані Ірини) там змінилось два керівника. Та й сама нинішня начальниця, схоже, гідна своїх попередників: нами було встановлено, що через злісне невиконання судового рішення (№П/811/2568/15 від 14.09.2015р.) з боку світловодського Держгеокадастру Державною виконавчою службою стягнуто три штрафи на загальну суму 4 тис. 80 грн. Та, все одно, в. о. начальника Запорожцева продовжує вперто ігнорувати судове рішення. Відтак, ДВС вимушена була звернутися з матеріалами виконавчого провадження до міськрайвідділу поліції, що послугувало підставою порушити кримінальне провадження за ст. 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання судового рішення). Стосовного ж «особистого» пані Запорожцевої, то, згідно її декларації, яка тривалий час не з’являлась на офіційному сайті Держгеокадастру, задекларовано, що ця порівняно молода людина є справжньою поміщицею – у її володінні перебуває наразі вісім гектарів отих наших найбагатших у світі чорноземів. Через махінації з якими вже згадувані АТОшники ледь не пішли на штурм Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Варто спрогнозувати, що, за такого зневажливого ставлення до законних прав українців, штурми та інші радикальні форми протесту не за горами. До слова, аби розрядити обстановку, безпосередню кіровоградську начальницю Ірини Сергіївни (після отого АТОшного мітингу) Марію Соловйову тимчасово, за підозрою у махінаціях по виділенню землі для воїнів АТО, відсторонили від виконання своїх обов’язків. Тож, якщо таку потужну фігуру вдалося «зсунути з місця», то «навішати всіх собак» на в. о. світловодського Держеокадастру проще простішого – було би за що зачепитись. А зачепитись, як бачимо, є за що. Тим більше - у світлі нещадної війни з корупцією, ініційованої всіма гілками верховної влади в Україні.

Ян ДРОБОВИК