Ворожа московітська пропаганда брехала й продовжує брехати, що український націоналізм є суто галицьким «винаходом», навіяний тамтешнім вуйкам то німцями, то австрійцями, то поляками. А тутешні, «підмосковські» українці – виключно такі собі гречкосії, які тільки й мріють цілуватися у ясна з «братскім рускім народом».

А насправді виявляється, що Бандера не те, що під стіл пішки ще не ходив – його й у «проекті» ще не було, як лівобережні (саме підмосковські) українці політично організувалися аби звільнитися від кайданів неповноцінних кремлівських ординців з метою мати свою Велику Україну від Карпат і до Кавказу. І саме у них своє націоналістичне натхнення черпали і Євген Коновалець, і Андрій Мельник, і Степан Бандера, і Роман Шухевич та інші видатні західноукраїнські постаті. І аж ніяк не навпаки! Адже ще у березні 1900 року у Харкові було покликано до життя Революційну Українську Партію (РУП). Окрім Миколи Міхновського та інших «незлобливих східняків», біля витоків РУП стояв уродженець сусідньої Олександрівки Левко Мацієвич… Саме цій події 115 років потому у нашому обласному центрі (язик не повертається говорити його назву), на площі, де ще нещодавно стояв бовван Кірову-Воріку, під прапорами «Свободи», УПА тощо, зібрались його нащадки-земляки з усієї області аби відзначити цю подію. А це означає, що пробуджуються лівобережні українці і саме вони будуть у авангарді знищення свого ж потворного витвору – Московії, на руїнах якої поневолені нею народи будуватимуть своє вільне життя. І обов’язково (вже скоро) буде «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ», як і заповідав Міхновський.

     

     

«Світловодськ Інформ»
P.S. А ще світловодські «свободівці» передали світлину українського прапору над Кіровоградською ОДА. Кажуть це «явище» спостерігається там кілька днів поспіль. А це означає лиш одне – там засіли особини, для яких Україна є порожнім звуком. Тож, на біса вони там сидять!?