Опалювальний сезон 2018-19 років завершується. За кількістю проблем в мережах централізованого опалення він був рекордним. Що далі?

З історії питання

Сумно, але про проблеми в сфері централізованого опалення міста громадські активісти говорили вже давно. Ще в 2010-11 рр. Муніципальний центр стратегічного планування та маркетингових досліджень в рамках проекту, підтриманого ПРООН, дослідив проблему якості послуги з централізованого теплопостачання в місті. До обговорення проблеми були запрошені не тільки представники громадськості міста, але й представники влади та теплопостачающої компанії СП ТОВ «Світловодськпобут». Під час дискусії учасники обговорили проблеми, які можуть призвести до кризи. За результатами проекту був підготовлений документ – Концепцію реформування теплопостачання в місті. Концепція була представлена міській раді та СП. Але останні на не зреагували. Складається враження, що ні посадовці, ні керівники підприємства Концепції не читали.

«Маємо те, що маємо»

Давайте повернемося до подій цієї зими. Кількість аварійних ситуацій та поривів на трасах реально дістало мешканців міста. Вони справедливо вимагали і вимагають назвати причини стану, винуватців та негайно вжити заходів.

Керівники підприємства причинами такого стану вважають невчасне прийняття тарифу та неприйняття міською радою інвестиційної програми, яка передбачала фінансування з боку міського бюджету.

Категорично не погоджуюся з такими висновками керівників СП. Ні вчасне прийняття тарифу, ні інвестиційна програма, яку представили депутатам, не вирішить кардинально проблеми. А вирішувати проблему потрібно кардинально! Потрібні великі інвестиції. Але хто дасть гроші підприємству, яке не тільки в боргах, але й в стані конфлікту засновників?

Як тут не згадати класику.

«У тебя скучне лицо. Тебе денег никто не даст».

Передбачаю, що після закінчення опалювального сезону жителі міста масово будуть подавати заяви на відключення від централізованого опалення.

Що далі?

Думаю, що зараз потрібно шукати вихід із кризової ситуації. Я бачу три сценарії вирішення проблеми.

Сценарій перший. Залишити все як є, нічого не робити. Підприємство буде родити спроби збільшити тариф та проштовхнути фінансування з міського бюджету. Це все буде супроводжуватися взаємними звинувачуваннями у небажанні працювати. Грошей не буде. Наступний опалювальний сезон буде складним. Рівень народного гніву заскалюватиме.

Сценарій другий. Дати мешканцям можливість необмеженого переходу на індивідуальне опалення. Реалізувати таку можливість зможуть одночасно не всі жителі міста. Протягом перехідного періоду велика кількість мешканців з числа незаможних будуть потерпати від неякісного та дорогого централізованого опалення. До того ж, в місті з такою кількістю багатоквартирних будинків та щільною забудовою перехід усіх на індивідуальне опалення є недоцільним. Соціальна напруга в місті не спаде.

Сценарій третій. Створення та реалізація комплексної програми реконструкції та модернізації теплопостачання в місті. Вона має передбачити усі можливі варіанти індивідуального, автономного та централізованого опалення. Останнє має бути сучасним з можливістю по квартирного обліку та регулювання температури. Реалізація такого сценарію потребує великих коштів. Ні міський, ні обласний бюджет їх не надасть. Потрібно залучати кошти державного бюджету, грантові кошти енергозберігаючих програм та дешеві європейські кредити. Це все не фантастика. Просто всі зацікавлені сторони – депутати, виконавча влада, керівники СП, засновники підприємства, представники громади – мають сісти за стіл та створити таку програму. Мешканці міста зможуть підтримати таку програму.

Мені здається, що останній сценарій є реальним. Час на це є. Обираємо сценарій разом.

Вадим Степанець