На тлі ідіотизму тутешніх міськради і виконкому, ідіотизм тутешнього градоначальника скидається на безневинну дитячу забавку і ледь не на щоденну турботу за громаду

Початок опалювального сезону ознаменувався у Світловодську майже бойовою активністю тих, хто власний опалювальний сезон може розпочинати хоч у липні – власників систем індивідуального опалення своїх квартир… Виконком на своїх засіданнях понавидавав їм дозволів на відключення від централізованого опалення (ЦО). Вони й по-відключалися. А натомість постачальник централізованого опалення, СП ТОВ «Світловодськпобут», керуючись, передовсім, урядовою Постановою про відключення від ЦО лиш усім будинком, у судовому порядку по-скасовував жадані здобутки «індивідуальників» і продовжує нарахувати їм оплату за опалення їхніх помешкань. От вони («індивідуальники»), об’єднавшись та понаписувавши плакатиків, і ширяли кілька днів поспіль між «білим домом» і огорожею «Світловодськпобуту», виборюючи своє право грітись так, як їм хочеться…

А що ж громадяни, які в силу різних причин від ЦО не відмовилися, хворі, які лікуються у тутешніх лікарнях, батьки дитсадківців та школярів? Адже, заклади охорони здоров’я, дитсадки та школи обігріває все той же «Світловодськпобут». А от вони, перебуваючи в очікуванні, не гуртуються, як «індивідуальники». А очікування їхнє, можна стверджувати, тривожне – «Світловодськпобут» пригрозив припинити опалювальний сезон… 12 листопада. Причина – відсутність цьогорічного тарифу на ЦО, який має затвердити міськвиконком. Але він його й досі не затвердив. Чому? Варто припустити: тому, що – ідіоти. Такі самі - як і більшість нинішнього депутатського корпусу… Що вже в котрий раз намагався довести, цього разу, на засіданні комісії з надзвичайних ситуацій, міський голова Валентин Козярчук, ідіотизм якого – нескінченні балачки про поляків, Лі Куана Ю, доньку президента Клінтона та про безплатний сир у мишоловці абощо – скидається на безневинну дитячу забавку і ледь не на щоденну турботу за громаду.

… Було це 5 листопада. І стосувалося це засідання не лише ЦО, а ще сміттєвих і пасажирських перевезень. Сміття… Зі слів градоначальника, нездорова тяганина із затвердженням тарифу на його вивезення коштувала місту (а відтак, незаможним містянам, яких у Світловодську повальна більшість) 128 тисяч гривень з держбюджету у вигляді субсидіарної компенсації за це саме вивезення. Та, що сміття!? Не-затвердження виконкомом тарифу на ЦО (пропонується 38 грн. 44 коп./кв. м, для порівняння: Власівка – 40 грн., Кропивницький – 47 грн., які вже затверджено) призвело до того, що ці самі незаможні містяни, яких у Світловодську повальна більшість, не отримали з початку старту опалювального сезону один мільйон 28 тисяч гривень у вигляді цієї самої субсидіарної компенсації. Ба, більше – відсутність тарифу на ЦО позбавляє права «Світловодськпобут» на отримання газових лімітів від «Нафтогазу України»…

Окремою темою, хоча у цьому ж, колапичному, контексті, з вуст градоначальника пролунала тема пасажирських перевезень, яким у Світловодську стрімко наближається гаплик. Цього разу – через ідіотизм тутешніх міськдепів, які у вересні на одній із небагатьох сесії, на яку вони таки кворумно посходились, скасували у муках народжене виконкомівське липневе рішення про підвищення тарифу на проїзд Світловодськом до 5 грн. 50 коп. і до 8 грн. 50 коп. – на Власівку, повернувши його (тариф) до 4,50 грн. і 7,25 грн. відповідно… Ще свіжі у пам’яті моторошні збої у перевезенні цих самих пасажирів, які нечувано зраділи: старі ціни повернулися, ура!.. Бо перевізники страйкували на площі, вишукував там же свої автобуси. Та слуги народу так і не з’явилися сесію провести з цього питання. І перевізники (жити ж якось треба) знову поїхали за ті ж куці 4,50 та 7,25. Та, як вони поїхали! Ліквідації невдовзі зазнають – для початку – два маршрути: №№ 5 і 9. І про пільгові автобуси доведеться забути – через «не збирання» обранців, не приймається рішення про компенсацію за перевезення пільговиків. До того ж на всіх, поки що, існуючих маршрутах, суттєво урізана кількість автобусних одиниць. Ура!

… Можна по різному ставитись до Козярчука. Але те, як міськдепівська більшість та підзвітні їм виконкомівці незграбно борються із ним, ненависним, мимоволі закрадається сумнів: а чи є у них мозки? Авжеж, через їхні дії потерпають, передовсім, люди, злопам’ятні у своїй більшості. Бо, як там у класика: пани чубляться, а в холопів чуби тріщать. Хоча, які вони у чорта пани – так, містечкові свинопаси.

Віталій Асауленко

P.S. Хочу вставити свої п’ять копійок. Активні дії громадських активістів та частини депутатського корпусу щодо повернення до методів радянського минулого в формування тарифів на пасажирські перевезенні та теплопостачання не могли не спричинити різку реакцію з боку їх опонентів. Автор статті один з них. Головне, щоб усе закінчилося словесними перепалками. 

Готовий надати поле сайту для альтернативних думок. 

Вадим Степанець