Марно на День Любові, Надії і Віри і їхньої мамки Софії, тобто, 30 вересня, ревівці, вимагаючи від влади ремонту, пікетували свої убиті дороги. Марно. Бо скоро ними громадський транспорт не їздитиме. А бидло-можновладцям ці дороги теж ні до чого – їхнім крутим позашляховикам, придбаним на вкрадені у тих же ревівців гроші, відсутність якісного транспортного сполучення по-барабану. У них же – позашляховики!

Стараннями містечкових горлопанів-активістів, які і будки собачої не спромоглися склепати та бидло-можновладцям від партійок як лівого, так і правого толку, світловодські перевізники (рівно, як і комунальники) сприймаються не як повноправні члени громади, а як такі собі зловорожі прибульці, які сплять і бачать, як облапошити нещасних містян. Тому на день позачергової, здуріть можна, вже аж 56-ї сесії міськради, 2 жовтня, де мало розглядатися питання ремонту саме ревівських доріг, ваш кореспондент, прикинувши, що вона не відбудеться через брак кворуму, пішов на автостанцію, де «відстоюються» 23-ті автобуси. І не про ревівські дороги з ними патякати (розруха-то не в клозетах – в головах, говорив якось булгаковський Прєображенскій), а про те, що вони думають з приводу тієї тарифної канителі: то 5,50 по місту встановили, то нещодавно його скасували і повернулися до 4-х 50-ти, а перевізники, все одно, правлять по 5,50. (З Власівкою та ж сама петрушка: було 5,75, стало 7,25, потім знову – 5,75, а водії, все одно – 7,25 гилять).

… Шофери, варто зауважити, розлючені – за рідким винятком, не бажали ані представлятися, ані фотографуватися. Лиш один з них представився Миколою і дозволив себе зфоткати... Так от, у більшості водіїв «валізовий» настрій - багато їхніх колег подалися до Польщі, де зашибають по тисячу єврів на місяць. А німці, які переважно не знали «соціалістичного раю» і відтак живуть ще краще поляків, коли побачили старанність українців-заробітчан, почали їх з Польщі, стимулом вже у дві тисячі єврів, переманювати до себе. Так що тутешнім неборакам-маршрутникам є куди податись. «Досить, нахлєбалися!», - на повному серйозі заявляють вони.

Окрема тема – пільговики! Їх, кажуть водії, особливо ті, що їздять пільговими автобусами, набивається стільки – ледь автобус не репається. Халява, блін! Через цю халяву, в автобус неможливо сісти, скажімо, мамочці з дитинкою, щоб вчасно потрапити на прийом до педіатра. Заслужили вони! Заслужили чим? Тим, що збудували країну-буцегарню - Совєтський Союз!? І настрої у них відповідні… Якось, пригадав один, до салону проштовхнулася одна розгублена жіночка - загубила мобільнік. Дві хвилини, які пішли розпитування, оголили суть оцих совкових ветеранів: вони, замість розуміння і співчуття, почати сичати, брудно лаятись, мов, чьо стаім (?) шафьор, паєхалі, ми на работу (!) апаздиваєм. А у самих торби-кравчучки забиті «по маківку» супермаркітівською жратвою… І як вони їх тільки, такі кволі, тягають? І головне, де вони гроші на сей шопінґ беруть? Напевне, 5,50 на проїзді економлять. Не інакше!

… Ні, погоджуються наші інтерв’юери-шофери, більшість людей таки у нас хороші, але вони, по доброті душевній (чи по тупості, прим. авт.), на жаль, ведуться на демагогічну маячню оцих самих містечкових горлопанів-активістів та їхнє прикриття - бидло-можновладців від партійок як лівого, так і правого толку.

P.S. А сесія, як і припустив ваш кореспондент, так і не відбулася. А поки чекали на кворум, секретар міськради Юрій Сапянов зачитав листа від керівництва АТП №13507, де, зокрема, заявлено: через знущання міста над своїми ж земляками-водіями громадського автотранспорту, у АТП вже не вистачає аж 18 оцих самих водіїв громадського автотранспорту… А скоро ця цифра, сміливо можна припустити, буде подвоєна, потроєна, почерверована. І все це станеться завдяки старанням містечкових горлопанів-активістів та їхнього прикриття - бидло-можновладців від партійок як лівого, так і правого толку. Бо ж їх, ні - не цей згаданий тут вже кілька разів непотріб, а саме на водіїв вже зачекалися у польщах та німеччинах.

А ревівці нехай і далі без толку тусуються з пікетами своїми убитими дорогами. Чому без толку? Перечитайте знову.

Віталій Асауленко