Пост з приводу волонтерськї поїздки міського голови на передову визвав досить багато коментарів. Перш ніж висловити свою думку, вирішив зробити паузу та все це переварити. В результаті вийшло наступне.

Сам пост.

«Добрий ранок . Хочу поділитись думками про поїздку нашого мера до зони АТО, мабудь тільки лінивий не прочитав про цю подію. Весь Ф.Б, всі групи були завалені фото та відео про цю ,(пробачте це моя думка) піар-акцію. Я зовсім не проти допомоги нашим бійцям, і я, і багато моїх друзів і знайомих це роблять , але це щось не зовсім те. Я хочу запитати в жителів нашого міста чи добавило це меру авторитету і поваги ?!!! Чи дійсно мер повинен цим займатись, до чого така кількість фото на фоні рекламних щитів і т.д? А якщо представити що припустимо Дарья Ильина, із кожної своєї поїздки робила таке шоу, мабуть в Ф.Б були б тільки її фото. У нас в місті, в Кременчуці, Кропивницькому є багато волонтері які цим давно і професійно займаються, є багато людей які свідомо допомагають, і за це не вимагають ніяких привілеїв, ось кого дійсно треба поважати і підтримувати !!! Це моя приватна думка, а що ви про це думаєте ?»

Власне, що хоче автор поста пан Давиденко? Начебто, що б ми засудили, або захистили міського голову.

Думаю, що все набагато глибше. Четвертий рік йде війна. Після Мінських домовленостей вона набула фази окопної війни. Для України це сама невигідна фаза. Гинуть люди. Не забуваємо, що війна гібридна, нетипова та несхожа з минулими. Дії ворога теж є нетиповими. Саме з урахуванням цих тез пропоную розглянути пост у Facebook.

Якщо раніше соціальні мережі рясніли повідомленнями про поїздки до воюючого війська, то тепер їх в рази менше. Велика кількість причин, за яких волонтери їздили на передок, відпали, але волонтери та їх діяльність вкрай потрібна війську. Потрібна, як зв'язок захисників з народом.

Тепер про саму поїздку та волонтерство Валентина Козярчука. На початку війни волонтерські поїздки були частими. Відправляючись на передову, волонтери везли продукти і від фірм, які належали Козярчуку. На передову була відправлена авто, яку він купив разом із сином та багато чого ще.

Тепер, коли волонтерів, які їздять на передову стало менше, у поїздки відправився сам мер. Зробив правильно. Збройним Силам України потрібна наша підтримка і він своїм прикладом це показує.

Особливо це потрібно зараз, коли занадто активними стали реваншистські сили, які заговорили про «усталость от войны», про «необходимость договариваться» тощо. Як вчасно пан Давиденко підняв тему волонтерства в контексті вище сказаного. Чи не так? До речі, перед цим означений пан «наїхав» на відому волонтерську Ларису Москаленко. Явний натяк на кінець волонтерства? Пора домовлятися?

То чи не є пан Давиденко активним солдатом гібридної війни? Для мене питання очевидне.

Вадим Степанець