Вочевидь, найбільш колоритним моментом вшанування 73-ї річниці Перемоги над нацизмом став вірш капітана ІІІ рангу Олега Неділі.

За півгодини до десятої славного Переможного дня, 9 травня, на Вічному вогні у Світловодську відбувся мітинг-реквієм. Багато людей прийшло на нього. Вони не пожалкували – сценарій дійства, втілений творчим колективом Палацу культури (і у Літному театрі Парку Шевченка, у тому числі) вдався на славу. Був тут і вмілий конферанс, і дитячі поетичні постановки, і, звичайно, Хвилина мовчання. А ще – привітання секретаря міськради Юрія Сапянова, який, окрім цього, ніби вибачаючись, переказав привітання від міського голови Валентина Козярчука – за те, що він не може щось сказати з даного приводу особисто, бо наразі він у болгарській Шаблі, (варто припустити, разом із своєю «гуманітарною» заступницею Іриною Щербиною), виконує якусь вкрай важливу для Світловодська місію… Опісля слово було надане капітанові ІІІ рангу у відставці, який більш відомий на наших теренах, як радіо-журналіст, Олесеві Неділі. Він-то й зачитав власного вірша, у якому було органічно поєднані звитяга українців, які боронили рідну землю: спочатку – з московітами від німців, а вже зараз – від московітів.

 

 

 

Прапороносці Перемоги

Їм снилась в Лихолітті Перемога
Коли в ярмі стогнала Україна.
Кривавою була в бійців дорога
До лігва паліїв війни з Берліна
Їм снилась мавкою в окопах ,
В бузковім квіті у травневі дні –
Червоні стяги на фашистських дзотах
З якими йшли у бій доньки й сини.
Їм били в груди ворожі гармати,
Земля неначе з урвища стогнала.
Та вірили нескорені солдати,
Що перемога шлях їм осяяла.
На подвиг їх вітчизна окриляла
До поневолених надів йти.
Як Матір Божа їх благословляла,
Щоб мир і спокій людям принести
… Чотири роки йшли до перемоги,
Де пів-Європи протоптали, пів-Землі,
Вернулись переможцями з дороги –
Наче з вирію весно журавлі.
Україну – щоб з руїн підняти –
До небачених, омріяних висот
І життя заможне збудувати –
Щоб щасливо жив рідний народ.
Крізь віки знов нині Перемога
Приходить співвітчизникам у сни.
І серцю біль, образа і тривога,
Що на Донбасі гинуть в нас сини.
Пора б на сході безлад зупинити,
Провести мудрий діалог за мир,
Не сіяти ворожнечу, в дружбі жити –
Щоб не штовхати людство в смертний вир
… Отож, вклонімось низько ветеранам
За подвиг їх і героїчний путь,
Нехай ніколи не болять їх рани
І до ста років витязі живуть!

… А опісля – як фінал – заграв Український Славень. Після чого дійство перемістилось до Парку Шевченка. А там – народні гуляння з традиційним концертом у Літньому театрі, з атракціонами для діток, і з шашликами та горілкою для дорослих.

 

 

 

Віталій Асауленко