Стаття дає відповідь на питання навіщо "Приєднуватися до «Угоди мерів» та надавати до Брюсселя План дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року".

Процеси, які проходять в нашій державі, ми можемо сприймати по різному, але точно, чого ми не можемо робити, це стояти осторонь.

Децентралізація народжує нові громади, посилюється конкуренція за фінансові ресурси між ними. Але і сама ресурсна база останнім часом значно збільшилася. Якщо раніше громади могли розраховувати на місцеві бюджети та допомогу держави, то зараз ми маємо можливість залучати до муніципальних проектів і міжнародні кошти.
В Україні сьогодні працює безліч фондів, які підтримують різні ініціативи.

Найкращими для муніципалітетів є фонди, які допомагають модернізувати інфраструктуру громади, економити місцевий бюджет і втілювати новітні технології.

Наприклад, в рамках програми Європейської комісії «Демонстраційні проекти Угоди мерів» (СУДеП), що фінансується фондами ЄС, 19 лютого 2015 року відбулося вручення пам’ятних сертифікатів учасникам Програми. Містам запропонована подальша ефективна допомога у створенні передумов для планомірного і езперешкодного виконання грантових контрактів з дотриманням усіх вимог та рекомендацій Європейської Комісії.

Конкурс Європейського Союзу був оголошений у січні 2014 року для надання фінансової та технічної підтримки успішним учасникам Угоди мерів у країнах Східного партнерства для втілення Планів дій сталого енергетичного розвитку в рамках програми «Сталі урбаністичні демонстраційні проекти» (СУДеП). Сума грантових коштів по цьому проекту склали 7,6 млн. євро. Переможцями конкурсу стали 11 міст з проектами:

«Зменшення енергоспоживання та викидів СО2 в секторі багатоквартирних житлових будинків міста Долина», бюджет – 1 026 179 євро; «Energy Go: Впровадження Плану дій сталого енергетичного розвитку м. Жмеринка», бюджет – 913 700 євро;

«Підвищення енергоефективності будівель освітніх закладів міста Конотоп», бюджет – 500 000 євро;

«Реалізація першого етапу модернізації комунальної котельні та району, що нею опалюється», м. Жовква, бюджет – 860 000 євро;

«Модернізація тягової підстанції електротранспорту м. Краматорська», бюджет – 1 232 078 євро;

«Модернізація системи освітлення у місті Мена», бюджет – 638 089 запланована реабілітація/оновлення будівель Будинку культури і спортивного комплексу.

«Енергоефективна Гнівань: енергетична політика для стійкого розвитку м. Гнівань». Проект передбачає термореконструкцію 3 дитячих садків і їх
котелень.

Також, одним з потужних гравців в співпраці з громадами є програма Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, яка підтримує Україну за дорученням Федерального уряду Німеччини.

В проекті від GIZ «Енергоефективність у громадах» від вересня 2013 року взяли участь 5 консорціумів міст з Дніпропетровської, Житомирської, Полтавської, Чернівецької областей та м. Северодонецьк. Проект робить внесок у покращення енергетичної ситуації в Україні шляхом розвитку потенціалу місцевої влади:

Партнерські громади запроваджують та використовують системи енергоменеджменту.

Це допомагає їм планувати та реалізовувати на місцях заходи з підвищення енергоефективності.

Набуті при цьому знання та досвід поширюються серед фахівців на місцевому, регіональному й державному рівні та виносяться на обговорення у рамках загальнонаціонального політичного діалогу з підвищення енергоефективності.

Кабінет міністрів України уклав договір з Регіональним екологічним центром (РЕЦ) для Центральної та Східної Європи про правовий статус і відкриття його представництва в Україні. РЕЦ – міжнародна організація в галузі охорони навколишнього середовища та наближення екологічного законодавства до стандартів ЄС.

РЕЦ почне роботу до липня 2018 року, а до грудня працюватиме з ключовими міністерствами з питань імплементації екологічних положень угоди про Асоціацію.

Від 2001 року РЕЦ реалізував понад 60 проектів в Україні.

Деякі малі міста були відібрані в рамках проекту «Місцеві ініціативи для сталого розвитку України (LINK)». Проектні пропозиції були прийняті від зареєстрованих ОГС з регіонів-учасників програми LINK, міст- учасників програми (Косів, Канів, Бердичів і Лубни). Загальний бюджет проекту склав 100 тис. євро.

Плани дій з енергобезпеки були прийняті сесіями міських рад. Під виконання заходів, передбачених Планами, в містах, які долучилися до планування, таких, як Бердичів, Лубни, Ніжин, Фастів, РЕЦ виділив 150 тис. євро.

В Бердичеві планують на умовах співфінансування провести санацію та термомодернізацію будівлі інфекційного корпусу Бердичівської ЦМЛ.

На даху Лубенської поліклініки для дорослих провели монтажні роботи по встановленню сонячних колекторів, які нагріватимуть воду для подачі на всі 7 поверхів лікарні. Ця установка, яка містить в собі 40 елементів, є другою за розмірами в Україні.

Ніжин впроваджує пілотний проект «Демонстраційний проект із впровадження енергозберігаючих заходів в ДНЗ № 25 м. Ніжина».

Фастів представив проект «Модернізація котелень шляхом встановлення обладнання на альтернативному виді палива» і виграв грант для його реалізації. Новенький котел ARDENZ ТМЩ-250 встановлено в котельні № 7, що на вулиці Комарова, 6 (вона обслуговує Фастівську СЗОШ І-ІІІ № 4). Ще два нові котли більшої потужності ARDENZ ТМЩ-600 з’явилися у котельні № 20, яка обслуговує Фастівський міський центр первинної медико-санітарної допомоги за адресою вул. Київська 57.

До речі, вдала реалізація проектів в цих містах підштовхнула РЕЦ до грантового фінансування в 2018 році ще, як мінімум, по одному проекту, передбаченому Планами дій цих громад.

Найпотужнішою фінансово-кредитною установою, яка може фінансувати ПДСРК малих та середніх громад, є Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО).

НЕФКО – це міжнародна фінансова організація, створена 1990 року країнами Північної Європи. Її діяльність пов’язана з фінансуванням практичних заходів, що сприяють зеленому зростанню. НЕФКО фінансує проекти різних секторів, де може бути знижене споживання енергії та/або викопні види палива замінені альтернативними.

Прикладами служать використання сучасного обладнання на установках з водопідготовки або каналізаційних очисних спорудах, підвищення ефективності енергетичних установок, утеплення будівель та впровадження передових технологій промислового виробництва.

Заходи з енергозбереження для будинків комунальної власності, таких як школи, дитячі садки, лікарні та спортивні споруди, є одним з основних напрямків інвестиційної діяльності НЕФКО в Україні. Конкретні заходи можуть включати в себе реконструкцію теплових пунктів, установку в приміщеннях автоматичних систем регулювання температури разом з новими вікнами та дверима. Також, це заміна ртутних ламп вуличного освітлення на енергозберігаючі світильники, як правило, світлодіодні.

За програмою DemoUkraina DH НЕФКО бере участь в декількох проектах розвитку централізованого теплопостачання в містах України.

Відмінною рисою роботи НЕФКО є фінансування малих і середніх пілотних проектів, які демонструють нові можливості. Багато з фінансованих заходів вирізняються новаторським підходом в освоєнні і надалі повномасштабному використанні передових технічних методів Північних країн.

Умови фінансування, як для нашої країни, досить пільгові: 3-6% річних у гривні без валютної індексації. В деяких проектах залучені партнерські грантові кошти.

Такі громади, як Березань, Вараш, Горішні Плавні, Кремінна, Мирноград, Ірпінь, Коростень та Антонівка вже мають зиск від співпраці з НЕФКО.

А, наприклад, Миргород, який є прикладом для малих міст в роботі з міжнародними фінансовими ресурсами, співпрацює з НЕФКО ще від 2013 року і вже реалізував декілька проектів.

Від 2017 року Програма ООН в Україні також запустила 5-річний проект «Усунення перепон для залучення інвестицій у підвищення енергоефективності громадських будівель у малих і середніх містах України на основі моделі ЕСКО». Бюджет проекту – 5,48 млн. дол.США.

Метою проекту є зменшення викидів парникових газів шляхом створення сприятливого правового, нормативного і ринкового середовища та розвитку інституційного, адміністративного та технічного потенціалу, що сприятиме запровадженню енергоефективних заходів у громадських будівлях. До таких установ належать лікарні, школи та вищі навчальні заклади, державні установи, дитсадки, сиротинці, аптеки, центри зайнятості, бібліотеки та музеї, в яких планується запровадити модель ЕСКО.

ЕСКО (енергосервісна або енергозберігаюча компанія) – це комерційний або некомерційний вид бізнесу, що надає широкий спектр енергетичних послуг, зокрема, розробку та реалізацію проектів з енергоощадного споживання, комплексну термомодернізацію, енергозберігаючі заходи, енергетичний аутсорсинг, а також виробництво електроенергії, енергопостачання й контроль ризиків.

Однією з цілей проекту є впровадження щонайменше десяти пілотних проектів із запровадженням енергосервісних контрактів (EPC), які продемонструють результати запровадження енергоефективних заходів, а також покажуть, якої економії енерговитрат та коштів можна досягти в різних містах.

Активними партнерами малих і середніх громад України виступають посольства Норвегії, Японії, Данії, Естонії, Німеччини, Канади, Польщі, тощо.

Як завжди, програма допомоги Сполучених Штатів не стоїть осторонь енергозбереження. Плани дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату, як учасники Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», були розроблені громадам Донецької та Одеської областей, Балтській ОТГ, Ізмаїлу, Мирнограду, Покровську, Білгороду-Дністровському та Рубіжному.

Міжнародні партнери виступають виключно за комплексний підхід.

Починати і застосовувати його потрібно тільки з прийняттям SECAP (Плану дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату). Саме до комплексного підходу поступово схиляється і держава. Кабінет міністрів України затвердив перелік будівель, які підлягають обов’язковій сертифікації енергоефективності. Зокрема, постанова КМУ спрямована на виконання Угоди про асоціацію України з ЄС в частині імплементації 31 Директиви Європейського союзу щодо енергетичної ефективності будівель. Зазначимо, закон про енергетичну ефективність будівель набув чинності в липні минулого року.

Згідно із законом, сертифікація енергоефективності є обов’язковою для:

• об’єктів будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту), які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, які визначаються згідно з законом «Про регулювання містобудівної діяльності»;

• будівель держвласності з опалювальною площею понад 250 м 2 , які часто відвідують громадяни і у всіх приміщеннях яких розташовані органи державної влади;

• споруд з опалювальною площею понад 250 м 2, у всіх приміщеннях яких розташовані органи місцевого самоврядування (у разі здійснення ними термомодернізації таких будівель);

• будівель, в яких здійснюється термомодернізація, на яку надається державна підтримка і яка тягне досягнення класу енергетичної ефективності будівлі не нижче мінімальних вимог.

Зараз ведуться дискусії про широкі мотиваційні важелі для громад, які скоротять споживання енергії згідно власних Планів дій і, навпаки, можливі певні фіскальні санкції до тих муніципалітетів, які не планують або не будуть цього робити. За рахунок других пропонується заохочувати перших. Як то кажуть, є свій «батіг», але є і свій «пряник».

Перед Вами не повна картина можливостей і перспектив. Але зволікати головам громад вже немає часу, для досягнення успіху іншого шляху практично не існує.

Україна намагається стати цивілізованою країною, наслідувати кращі практики європейських країн. Енергозбереження, енергоефективність, сталий розвиток громад, захист довкілля і економія власних коштів – це найкращі практики цивілізованого світу.

Руслан Щербаков, Президент Фонду «Регіональний центр
економічних досліджень та підтримки бізнесу»