Ну, то на біса вам треба містом пасажирів возити собі у збиток, наражаючись, при цьому на звинувачення у «всіх смертних» від тих, кого ж ви возите – відмовтеся від цих «двадцять третіх», «двійок», «семірок», «одинадцятих» тощо. Всєво-то дєлов!»…

Засідання виконкому у п’ятницю, 23 березня, загострилося було до краю, коли через суперечку довкола тарифного питання на перевезення пасажирів Світловодськом поміж урядником Миколою Сопільняком і міським головою Валентином Козярчуком останній оголосив 10-хвилинну перерву…

Нагадаємо, суть питання полягала у наступному… У перших днях нового, 2018 року, два перевізники, що здійснюють перевезення міським і власівським маршрутами, надали до управління економіки виконкому свої розрахунки щодо перегляду нині існуючих тарифів на перевезення пасажирів. Згідно цих розрахунків, зростання мінімальної зарплатні, пального, запчастин тощо тарифи 4,50 (по місту) і 5,75 (Власівка) є не те що для них збитковими, а й не можливими для виживання цих автопідприємств, взагалі. Таким чином, для пристойної їхньої рентабельності (зацікавити шоферів у них працювати пристойною зарплатою, капітальний ремонт транспортних одиниць, ба більше - придбання нового автотранспорту абощо) – треба зробити вартість по місту сім з половиною гривень і десять – на Власівку.

І ось на згаданому виконкомі начальник управління економіки Марія Дмитренко, виступаючи з даного питання, оприлюднила більш-менш компромісне рішення: 5,5 і 7,5 гривень по місту і на Власівку відповідно. Але тут розпочалося… Урядники Володимир Хорольський, Ірина Козак та вищеназваний Сопільняк категорично заперечили. Інші ж їхні колеги сором’язливо потупили свої погляди у виконкомівській стіл. Запалу додала присутня магістриня з економіки, громадська діячка, а також міськдепка Надія Мальцева: мовляв, за всіма її підрахунками (зменшення вартості пального на 70 копійок та те, що люди кажуть: більше, аніж п’ять гривень вони не спроможні сплачувати і таке інше) - п’ять гривень є якраз те, що варто затвердити. Після цього, бачачи такий розвиток подій, присутній на засіданні керівник ТОВ «Світ-Автолеґіон» Володимир Сєрґєєв спересердя поклав на стіл заяву про те, що у такому випадку його підприємство відмовляється від своєї частки в обслуговуванні 24-го маршруту… Нагадаємо, десь півтори місяці тому – як ФОП Макаров, який обслуговував сей маршрут, від нього відмовився через його нерентабельність, АТП №13507 і «Світ-Автолеґіон» зголосилися його обслуговувати на паритетних засадах. Як тоді самі перевізники пояснили, вони це робили собі у збиток, керуючись, передовсім, доброчинними намірами – аби не залишати мешканців Приморської і «Рибоколгоспу» відрізаними від навколишнього світу. Аж до проведення відповідного конкурсу… Так от, тоді після перерви урядник Михайло Рудич – задля вивчення пасажиропотоку (як важливої складової «тарифо-утворюючого» процесу) запропонував залучити студентів тутешнього політехнічного коледжу, у якому він викладає. Бо ж вивчення цього самого пасажиропотоку – річ надто копітка, на яку, навіть, для нашого містечка потрібно, щонайменше, вісімдесят «вивчальників».

А вже на що-понеділковій нараді керівників виконкомівських структур (26 березня) начальниця все того ж управління економіки повідомила, що до таких «вивчальників» зголосилися долучитися й місцеві АТОвці.

«І перші, і другі, звичайно, користуються послугами місцевого пасажирського транспорту. І перші, і другі, звичайно, зацікавлені у тому, щоб вартість проїду була якомога меншою. А то й взагалі – безкоштовною. Що цілком логічно. Відтак, про яку об’єктивність і неупередженість, а тим більше, фаховість може йти мова?», - говорить директор ВАТ «Світловодське АТП №13507 Юрій Богдан, до якого (а ще - до директора ТОВ «Світ-Автолеґіон» Володимира Сєрґєєва) ми звернулися аби почути, чого ж таки хочуть перевізники.

І взагалі, відмічають перевізники, вони (а в їхніх особах - водії їхніх підприємств), стараннями різних громадських активістів (та деяких урядників) перетворились на таких собі хлопчиків для биття та корінням ледве не всіх бід. За їхніми словами, дійшло до того, що ці «світочі» з перевізницьких питань, як один із дієвих, на їхній «фаховий» погляд, складників, що впливають на зменшення тарифу, вважають зменшення до мінімуму часу на перепочинок водіїв на кінцевих зупинках.

«Уявіть, наших шоферів, які крутили кермо нашими дорогами та вислуховували грубощі та приниження від деяких пасажирів протягом маршруту, а таке відбувається щодня, хочуть позбавити елементарного сходити попісяти», - обурюється Богдан.

Та й це ще не все, вже виявилось, що шофери-перевізники мають відганяти бродячих собак на кінцевих зупинках від дітей, які там виходять.

«Відтак у мене логічне запитання, - доповнює Сєрґєєв, - чи зголосилися би наші члени виконкому та громадські активісти аби їхні близькі працювали водіями на наших міських маршрутах?».

Тож, чи можна вважати дивним, коли найцінніше, що є на підприємствах – кадри, стрімко розбігаються у пошуках пристойних заробітків? До слова, про заробітки на цих підприємствах: аби виплачувати зарплати цим самим кадрам в умовах збиткових тарифів, доводиться вдаватися до раніше нечуваного – брати позики в інших організаціях. У протилежному випадку – штрафні санкції, які остаточно «похоронять» перевізницьку сферу у місті. І це при тому, що і АТП і «Леґіон» сукупно податків сплачують не менше 400 тисяч гривень на місяць, значна частина яких, до речі, спрямовується до Пенсійного фонду та на іншу «соціалку». І це при тому, що держава так і не компенсувала їм пільгові перевезення за 2015 рік, а це сукупно 250 тисяч гривень. Від 15-го ж року ці компенсації вже покладено на міські бюджети. Тут зазначають наші співрозмовники, затримок немає, але ж… Якщо в інших містах ( у тому числі в Кіровоградській області) ця компенсація за кожного пільговика дорівнює величині діючого тарифу, то у Світловодську, з тарифом 4,50, вона дорівнювала…2,50 і лише віднедавна - 3,50. Наче собаці кістка! Та все одно, наголошують і Богдан, і Сєрґєєв, пільгові автобуси їздитимуть, а от пільгових місць в маршрутках (як своєрідна благодійність від перевізників) вже не буде.

- Даруйте! Якщо ви маєте такі збитки, то де ж ви берете 400 тисяч гривень на податки?», - здивувався ваш кореспондент.

- Ото тільки на податки і вистачає, а ще виручають міжміські та районні маршрути. Повірте, ми розуміємо, як важко живеться пенсіонерам та іншим пільговикам, і будь-які рішення про пільгові перевезення приймаються дуже важко, адже багато і наших родичів – пенсіонери. Але ми змушені вдаватися до таких кроків в зв’язку з безграмотною економічною політикою, яка призводить до зростання цін, та грабіжницькими податками. Зараз, сплативши всі податки, ми не маємо коштів на розвиток підприємств. Ми просто намагаємося вижити. Тож і доводиться відмовляти пільговикам та піднімати тарифи.

- Ну, то на біса вам треба містом пасажирів возити собі у збиток, наражаючись, при цьому на звинувачення у «всіх смертних гріхах» від тих же, кого ви возите – відмовтесь від цих «двадцять третіх», «двійок», «семірок», «одинадцятих» тощо. Всєво-то дєлов! - запропонував «дієву» пропозицію ваш кореспондент

- Щоб відмовитись - багато розуму не треба. А скажіть, будь ласка, скільки бізнесменів та підприємців готові відмовитись від справи, якій присвятили значну частину свого життя? В яку вклали силу силенну грошей, енергії, нервів, якщо хочете. Невже ви думаєте, що в нашій країні так легко кинути одну справу і почати іншу? Перевезення – це не лише транспорт. Це велика кількість працівників, окрім водіїв, а деякі з них працюють на підприємствах з часу заснування. За ними стоять їх сім’ї, які треба годувати. То, що нам їх повиганяти через чиновницьке свавілля? Чи ви вважаєте, що в нашому місті так легко знайти нормальну роботу? Людині притаманно завжди сподіватися на краще. От і ми сподіваємося, що деякі наші чиновники на всіх рівнях влади нарешті перестануть вважати себе такими царьками та божками, які, чомусь, думають, що вони можуть вирішувати долі людей, і будуть професійно ставитись до своїх обов’язків і, нарешті, думати, як зробити так, щоб задоволені залишились і пасажири, і перевізники. Ми щиро сподіваємося на це, тому терпимо. Поки що. А якщо в місто прийде чужий перевізник, то ви ж розумієте, що він прийде не благодійництвом займатися, а заробляти. І ні на які поступки ніхто нікому йти не буде. Але людям зараз цього не зрозуміти. Все пізнається в порівнянні.

А знаєте, що дивно? Те, що деякі виконкомівці, які, здавалося б, на благо громади повинні були допомагати, насправді ставлять палки в колеса. Наприклад та ж сама, непримиримий боєць з тарифами, Ірина Козак, яка працює в одній із страхових компаній міста, взяла б і оголосила, що відтепер транспорт світловодських перевізників в моїй компанії страхується безкоштовно! До речі, у страховій компанії пані Ірини вартість страховки вища чим у інших. Тож наші підприємства відмовились там обслуговуватись та перейшли до більш поміркованого страхувальника. (Може саме в цьому причина такої прискіпливої уваги до них з боку цієї виконкомівки?) А страхування кожного транспортного засобу, кожного водія, життя пасажирів – є обов’язковою ліцензійною умовою, а це теж дуже великі кошти, які закладено в тариф. І пані Ірина дуже б допомогла втримати тарифи, страхуючи місцевих перевізників хоча б за пільгами. Але ж ні - нема дурних! Або той таки Володимир Хорольський, який ще нещодавно запевняв, що фахівці кременчуцького університету, у якому він викладає, готові здійснити фахову перевірку пасажиропотоку у Світловодську, ну, майже, безкоштовно. Та не вийшло – на означеному вище засіданні виконкому Марія Дмитренко зачитала офіційного листа з альма-матер пана Володимира про те, що наразі перевірка неможлива. А без перевірки неможливе підняття тарифів, а без підняття тарифів, неможливі перевезення в місті. Якесь замкнуте коло. А постраждають від цього, як завжди, жителі міста. Тож і в страховій компанії, і в фаховій перевірці все упирається в гроші. Тільки перевізники всім винні.

…Перевірки, перевірки, перевірки! Всі тільки й перевіряють. І ніхто не пропонує розумних пропозицій щодо зменшення захмарних цін на пальне, запчастини, електроенергію, або допомогою у їхньому придбанні, що реально б вплинуло на вартість проїзду, підсумували перевізники.

І як постскриптум: Побачивши, як директор «Леґіону» поклав на виконкомівський стіл заяву про відмову від своєї частки в обслуговуванні 24-го маршруту, директор АТП вчинив так само щодо своєї частки цього маршруту, але вже після засідання. Який ще маршрут на черзі?

Віталій Асауленко