Різдво Христове – одне з найважливіших свят у році, що має багатовікові традиції. За Юліанським календарем святкування припадає на 7 січня.

Узагалі, цикл релігійних зимових свят вважається чи не наймістичнішим з усіх. У цей період ворожать на майбутнє та вірять у прикмети. Та найулюбленішим і найцікавішим, як для дітей, так і для дорослих, є, звісно, свято Різдва Христового.

Святвечір

Надзвичайно цікавою традицією напередодні Різдва є Свята Вечеря або "Багата кутя", до якої обов’язково входять дванадцять (за кількістю апостолів) пісних страв, кожна з яких має свій символ. Головна страва Кутя – символізує єднання з Богом, пшениця – це сакральна частина вечері – тема життя і смерті, єднання світу живих із світом померлих, мак – символ мучеництва, безневинно пролитої крові, мед – чистоти.

Також особлива за значимістю страва – це горох – "сльози" Божої Матері, які проливаються за наші гріхи.

Страви з капусти символізують міцність, скупченість, співпрацю, а з риби – віру, що і є основними складовими християнства. Обов’язково готують душенину або пісний борщ з грибами. Як і голубці з картоплею, ці страви означають мир, злагоду та Божу любов.

Вареники символізують достаток, а грибна підлива до них – продовження роду. Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття, а узвар п’ють для очищення тіла та душі, для приготування якого використовують тільки ту воду, яка була набрана до сходу сонця.

Не забувають у цей Вечір і про найменших, тому для них готують солоденьке – пампушки з начинкою з маку, вишень або повидла. Ісус любив дітей, і вважав, що саме таким, як вони, належить Царство Небесне, то ж пампушки – це символ вічності.

"Хліб усьому голова", тому і у Різдвяному меню є паляниці та короваї. У різних куточках України страви можуть несуттєво відрізнятися.

Свята вечеря розпочинається молитвою. Запалюють Різдвяну свічку, що символізує пам'ять про душі предків, а також зірки, які з'явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина. Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час до домівки, щоб наступний рік був нерозлучним.

Існує думка, що на Свят Вечір треба їсти ложками, щоб у домі був мир і злагода і не було ніяких непорозумінь у стосунках, які символізує виделка.

Атрибути Різдва

На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній чи пшеничний сніп, який символізує урожай, добробут і є оберегом роду. З періоду жнив, після закінчення збору урожаю, роблять Дідуха. Збирають його з різних злакових видів культур: колосків жита, пшениці, вівса, проса, а також добавляють у сніп різні духмяні трави.

Також головними атрибутами Різдва є Різдвяна зірка та Різдвяний вінок. Різдвяний вінок плетуть з гілок сосни, ялини, ялиці і прикрашають свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл.

Перед Вечерею господар заносив у домівку солому і сіно, щоб це нагадувало про те, що Спаситель народився не в царських палатах, а в яслах овечого хліву. Соломою стелили підлогу, а сіном застеляли стіл.
На кожний кут й досі кладуть по головці часнику – оберігаються від нечистої сили.

Колядки

Після Вечері починалося найцікавіше. Повечерявши, колядували. Діти співали під вікнами у сусідів. Вони підходили до хати, просили господаря благословення на колядування. І за це отримували солодощі або гроші.

Діти, яким виповнилось по п’ятнадцять років – розігрували вертепи, різдвяні оповідання. Їх запрошували до столу як дорогих гостей, але вони довго не затримувалися, уклонялися всім, хто у господі, і поспішали до іншої хати. Молоді парубки та дівчата збиралися і ходили один до одного у гості.

Вважалося, що кому протягом вечора пощастить скуштувати кутю дванадцять разів, тому щаститиме цілий рік.

У цю ніч не лягали спати, кажучи: "Хто проспить Різдво, той проспить Царство Небесне".

Зранку всі люди йшли до церкви на Святкову Службу Божу. Так зустрічали перше велике свято – Різдво Христове.

На цьому різдвяні свята не завершуються. 14 січня ми відзначаємо свято Святого Василя, напередодні якого Щедрий Вечір ("Щедра кутя"): теж із дванадцятьма стравами, але вже не пісними. Після Вечері діти йдуть щедрувати, а молодь збирається для ворожіння на суджених.

І завершує цикл різдвяних свят – Хрещення Господнє, напередодні якого остання Різдвяна Вечеря, так звана "Голодна кутя". У давнину ощадливі господині готували страви на весь святковий період, і тому, до Богоявлення їх вже майже не залишалось.

Протягом цього періоду вітаються один з одним: «Христос народився – Славімо Його!»

Джерело: Прямий