Звісно, наше містечко не американська Силіконова долина чи міста з потужнім науковим потенціалом і відповідними бюджетами, де тамтешні «яйцеголові» творять різні дива. Тим не менш, і тутешньому політехнічному коледжеві є чим похвалитися…

Два роки тому, у червні, викладачі коледжу Віталій Воронін і Михайло Рудич та студент Денис Великий змайстрували 3D-принтер, який з пластикової ниті за лічені хвилини спромігся «надрукувати» цілком реальну пластикову коробочку. І ось цими днями той же Воронін, у співавторстві із другокурсником даного коледжу Костянтином Шрубенком, удосконаливши той таки 3D-принтер, сотворили цілу пластикову руку, напічкану різною електронікою. Вона (ця рука) один-в-один повторює рухи справжньої руки, яка одягнута у таку собі електронну рукавицю.

 

… Три місяці, говорить пан Віталій, – з перервою на літні канікули – він і Костянтин творили се диво, яке обійшлося творцям у п’ять тисяч гривень з кишені Вороніна. Проєкт, зізнається викладач, «потяг» би на більшу суму, але київська фірма «Monofilament», з якою «руко-розробники» консультувалися з тих чи інших питань і купували у неї високотехнологічний пластик, взяла і просто-на-просто подарувала їм таку собі підкладку. Недешеву! І ось вона – рука!

Як і бюджет для створення руки, її можливості не такі вже й колосальні: вона, «вітаючись», не стискає подану їй руку до трощення кісток, але здатна утримувати вантаж у півтори кілограми і цілком по-людські тримає смартфон.

Зазвичай будь-яка розробка має свій коефіцієнт корисної дії. От і рука Вороніна-Шрубенка, окрім того, що потішила їхній технологічний геній, у стінах альма-матер матиме, за словами пана Віталія, застосування для поглибленого вивчення аналогової схемотехніки, операційних підсилювачів та інших аналогових та цифрових премудростей. І безумовно, вона – як і ще раніше ота пластикова коробочка – дасть поштовх до ще досконаліших розробок, переконаний Віталій Воронін.

- Тож, не виключається, що невдовзі, вслід за рукою, ви «роздрукуєте»… голову з мозками. А тоді й студенти вам стануть ні до чого? – анти-утопічно пожартував ваш кореспондент

- Ні, - відповів на сей пасаж присутній на цих оглядинах директор коледжу Ігор Петров, - навіть найдосконаліші штучні голови не замінять нам наших натуральних студентів і викладачів – наш найцінніший скарб.

 

Віталій Асауленко