Свого часу я вніс невеликий вклад у встановлення пам’ятника видатному українському гетьману Івану Мазепі. Отже, коли з’явилося повідомлення про відкриття пам’ятника, я вирішив поїхати на церемонію до Полтави.

Сьогодні відбувся туристичний фестиваль «Світловодськ 2016». Програма фестивалю була цікавою і насиченою, як для світловодців, так і для гостей міста.


Одного разу я завітав до Дитячої школи мистецтв. Просто хотів послухати музику наживо. І от, після цього, не можу пропустити ні одного музичного заходу. Цього разу, в четвер, до школи приїхали великі друзі – викладачі та учні Кіровоградського музичного училища.

Щовесни в Міському палаці культури аншлаг. Виступають дитячі колективи. Цієї середи це були хореографічні колективи Дитячої школи мистецтв – «Веснянка» та «Водограй».

Важливе місце в вихованні дітей займають заклади позашкільної освіти. Кожного дня ми можемо спостерігати, як школярі після занять в школі, із задоволенням поспішають до Дитячої школи мистецтв.


Усі батьки мріють, щоб їх дитина отримала хорошу освіту та виросла інтелігентною та всебічно розвиненою людиною. Крім навчанні в школі, у формуванні такої особистості велику роль відіграє позашкільна освіта. Та чи є можливість у Світловодську отримати таку освіту? Відповідь однозначна - є.


В п’ятницю, в кабінеті голови РДА Сергія Твердовського, відбулася прес-конференція. Вона була присвячена дослідженню, яке відбулося в районі села Нагірне, та проводилося силами працівників відділу культури РДА та науковцями.

 

До поїздки в село Нагірне мене запросили провідний спеціаліст Захарівського музею Сергій Гайдук та начальник відділу культури РДА Микола Середенко. Вони обіцяли цікаву подорож. Так воно і вийшло.

Справжнє задоволення отримали усі, хто прийшов до школи мистецтв в цю п’ятницю. Концерт для батьків давили учні класу фортепіано та духових інструментів.

Якось не непомітно, для громади міста, та дуже вже по камерному відбулася в районному Будинку культури зустріч з Володимиром Шовкошитним. Нажаль, тому що Володимир людина непересічна.

Однією з найстаріших лікарень Кіровоградської області є Глинська дільнична лікарня, що побудована та почала діяти в 1909 році як земська завдяки медичній реформі царського уряду, розпочатої в другій половині ХІХ століття, аби покращити стан лікування селян.