Судячи з назви цього репортажу, може скластися тавтологічне враження на кшталт «масло масляне». Адже історична місцина у Черкаській області з сивої давнини була осередком боротьби українського народи супроти чужоземних посіпак.

Запорізьке козацтво завжди захищали власні землі від загарбників та вбивць, обороняли міста і села, відстоювали честь і гідність власної Батьківщини, захищали майбутнє України стоячи на варті і вдень, і вночі… Кожен козак в бою, перед боєм та в мирі молився Богу та мав за честь стояти на захисті православної віри.

Життя невпинним кроком біжить не зупиняючись ні на хвилинку щоб перепочити, або обернутися назад. Кожен по різному бачить своє майбутнє, але минуле у нас всіх одне. Українська історія багата подіями перед якими ми й досі схиляємося в пошані та вдячності, але були і ті часи, які не залишилися ані в пам’яті, ані в літописах.

Воронівка (рос. Вороновка, пол. Woronówka) – село, що було розташоване над Дніпром, у ХХ столітті входило до складу Новогеоргіївського району Кіровоградської області, у ХІХ столітті –до Чигиринського повіту Чаплиської (с. Чаплище) волості з населенням у 511 мешканців, воно було в 4 верстах від Подорожнього і в 28 верстах від Чигирина. Щодо назви, то є дві версії: 1) у козацьких літописах населений пункт згадується як Вороньи Лозы; 2) за Л. Похилевичем – «мѣстечко Вороны».  У І половині ХVІІ ст. цей населений пункт нанесений у якості «містечка» на карту французького інженера Гійома Левассера де Боплана, проте в середині ХVІІІ ст., воронівці, рятуючись від Дніпровської повені, перенесли свої житла на 2 км. вище по Дніпру.

Хто такі Чайковський і Коцюбинський знають не тільки мешканці цих вулиць у Світловодську, а й, мабуть, усі мешканці України. А от хто такий Скубіївський, на честь якого названо, на думку деяких мешканців вулиці Скубіївської (за їхньою версією Скубіївського) не знає ніхто, бо насправді назва вулиці походить від назви давнього села гончарів Скубіївка, що опинилось під водами Кременчуцького водосховища, хоча було б логічніше, якби цю назву носила вулиця Будівельників у Андрюшкиному Яру, бо саме вона веде до узвозу, який колись доправляв скубіївців до рідного села.