Воронівка (рос. Вороновка, пол. Woronówka) – село, що було розташоване над Дніпром, у ХХ столітті входило до складу Новогеоргіївського району Кіровоградської області, у ХІХ столітті –до Чигиринського повіту Чаплиської (с. Чаплище) волості з населенням у 511 мешканців, воно було в 4 верстах від Подорожнього і в 28 верстах від Чигирина. Щодо назви, то є дві версії: 1) у козацьких літописах населений пункт згадується як Вороньи Лозы; 2) за Л. Похилевичем – «мѣстечко Вороны».  У І половині ХVІІ ст. цей населений пункт нанесений у якості «містечка» на карту французького інженера Гійома Левассера де Боплана, проте в середині ХVІІІ ст., воронівці, рятуючись від Дніпровської повені, перенесли свої житла на 2 км. вище по Дніпру.

В 1728 році у Воронівці було побудовано церкву святого Михаїла. Наявність Воронівки у 1667 році під час підписання Андрусівського договору про „вічний мир” створила певну колізію, бо знаходилась на території, що знаходилася на лівому березі Тясмина в складі Речі Посплитої, але при цьому вона (територія) мала „залишатися незаселеною”, бо ще в 1649 році козаки Воронівки складали Воронівську сотню Чигиринського полку згідно з «Реєстром Війська Запорозького». Саме в середині ХVІІ століття Воронівка перебувала в епіцентрі історичних подій – саме біля неї перетинали по бродах Дніпро козацько-турецькі війська Петра Дорошенка, цим же шляхом через майже 3 століття пройшли війська Червоної Армії, визволяючи край від німецько-фашистських загарбників. Але, якою не була б історія сотні населених пунктів, які опинились у зоні затоплення, вона закінчилась 1959 року. Шануймо свою історію, бо хто її не знає, той не має майбутнього!  

Просвіта