Сьогодні, 25 березня, виповнюється двадцять років з дня загибелі В’ячеслава Чорновола. Загадка його смерті так і залишається загадкою

В'ячеслав Максимович Чорновіл відомий світу, як український політик, публіцист, літературний критик, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР.

В'ячеслав був одним з членів Української Гельсінської спілки, засновником та лідером Народного руху України.

Восени 1999 року в Україні мали відбутися чергові президентські вибори. Часи були нелегкими. Народ втомився від економічних негараздів та від влади, яка в черговий раз не виправдала сподівань народу. Леонід Кучма налаштувався на другий строк, а Чорновіл явно не сприяв би цьому.

І тоді в лідера Народного руху України починаються проблеми. Почалося з внутрішньопартійних. Чорноволу закидають авторитарність, блокування росту молоді, надмірну опозиційність, або навпаки співпрацю з владою. Врешті у лютому 1999 року група депутатів-рухівців заявляє про недовіру своєму лідеру. З доволі нечіткими формулюваннями.

Частина розкольників керувалася амбіціями. Прихильники Юрія Костенка хотіли бачити саме його кандидатом у Президенти від Народного Руху. Що цілком влаштовувало владу.

Але В’ячеслав Чорновіл мав великий досвід. Він розпочав активну діяльність по склеюванню НРУ.

25 березня 1999 року, повертаючись із однієї з таких поїздок, із Кропивницького, В’ячеслав Чорновіл загинув. Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль—Золотоноша. Автомобіль Чорновола врізався в «КамАЗ» з причепом, який розвертався посеред шосе. Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, прес-секретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. Самі обставини дуже загадкові: видимість в той день була нормальна, отже водій Чорновола повинен був побачити вантажівку, що стояла посеред дороги. Залишається багато питань щодо аварії.

Рано вранці 26 березня, коли на місці аварії ще працювали експерти, тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко заявив у ЗМІ, що єдина версія для слідства — випадкова аварія. Такою надмірною упевненістю міністр наштовхнув усіх мислячих людей на підозри, що, можливо, аварія була не такою вже і випадковою.

МВС одразу почало розвивати справу так, щоб звинуватити у ДТП водія Чорновола Павлова, який також загинув. Соратник Чорновола по Руху, колишній слідчий МВС Микола Степаненко розпочав власне розслідування. І одразу натрапив на кілька нестиковок з офіційною версією.

Насторожив близьких покійного ще один момент — інформація про те, що за Чорноволом стежили. І під час його останньої поїздки в тоді ще Кіровоград, і раніше.

Дивувало те, чому в автомобілі Чорновола не спрацювали подушки безпеки? Чому не співпадають свідчення у пасажирів і водія КАМАЗу? Чому водій КАМАЗу і його керівник були на гачку в МВС? Чому люди з навколишніх сіл повідомляють про інші підозрілі КАМАЗи? І чому врешті, цих всіх чому вперто не помічає слідство?

Дивувало те, чому в автомобілі Чорновола не спрацювали подушки безпеки? Чому не співпадають свідчення у пасажирів і водія КАМАЗу? Чому водій КАМАЗу і його керівник були на гачку в МВС? Чому люди з навколишніх сіл повідомляють про інші підозрілі КАМАЗи? І чому врешті, цих всіх чому вперто не помічає слідство?

Пройшло двадцять років, а Україна так і не отримала відповідей на ці питання.

Хотілось би додати кілька цікавих фактів з життя наших сусідів. 1989-1992 роки дисидент та правозахисник Вацлав Гавел стає президентом Чехословаччини, а у 1993 -2003 Чехії. Зараз Чехія заможна країна. 1990рік поляки обирають президентом відомого дисидента Леха Валенса. Зараз Польща одна з флагманів Евросоюзу.

Україна в 1991 році обрала президентом бувшого партфункціонера, а 1999 році промовчала після загадкової загибелі В’еслава Чорновола.

Вадим Степанець