Запорізьке козацтво завжди захищали власні землі від загарбників та вбивць, обороняли міста і села, відстоювали честь і гідність власної Батьківщини, захищали майбутнє України стоячи на варті і вдень, і вночі… Кожен козак в бою, перед боєм та в мирі молився Богу та мав за честь стояти на захисті православної віри.

Українські церкви та монастирі завжди мали стосунки з козацтвом «… скільки козаків закінчували свої ратні подвиги покірним схилянням голови під монарший клобук.» (посилання на книгу «Нескорений велет», Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – 224с. ISBN 978-966-348-152-4).

Мотронинський монастир за свій довгий вік теж мав змогу співпрацювати з українськими козаками та мати покровительство відомих гетьманів України. Наприклад гетьман Петро Сагайдачний у 1620-1621 роках віддав монастирю універсали в яких детально описувалися межі земельних володінь. Та й взагалі гетьман довго мав опіку над монастирем Мотрони. За сприяння Сагайдачного в ті часи, на території монастиря було побудовано та оснащено всім церковним начинням, нову церкву.

За часів Богдана Хмельницького, його панування та процвітання Україна набула великого значення серед інших держав світу. Чигиринщина – обитель гетьмана Хмельницького, на той час, стала столицею України, де згодом почали карбувати власні гроші (монети із портретом Хмельницького). І до сьогодні в Суботові збереглася домівка великого гетьмана України, а Іллінську церкву, котру було побудовано як сімейний склеп нині зображають на національній банкноті в 5 гривень.В ті часи Мотронинський монастир відіграв не останню роль в історії України, взяти хоча б таємну нараду однодумців, скликану в 1647 Богданом Хмельницьким, яка відбулася, саме в його стінах. 

Іще однією доленосною постаттю в історії монастиря, став козак Петро Дорошенко, який в 1671 році підтвердив давні права та вольності монастиря та розпорядився аби на його утримання виділялося щорічно 200 золотих військового скарбу, й опікуватися та стояти на захисті монастиря довічно. Та цей період розквіту тривав не досить довго. В ті часи територією України володіли відразу кілька гетьманів, відбувався так званий поділ влади, який призвів до ряду історичних подій. В 1678 році в результаті нападу татар Мотроненський монастир було спалено. Та через сім років за сприяння та благословення митрополита Київського Гедеона монахи започатковують капличку і церкву в печерах.
Навіть будучи вкотре зруйнованим монастир притягував все більше православного люду. В 1711 році монастир шляхом значних реформ залишився у підпорядкуванні переяславської кафедри. Згодом за численними зверненнями монахів до князя Яна Каєтана Яблуновського, який на той період часу стає чигиринським старостою, з проханням дозволу на відбудову святині. Яблуновський задовольнив прохання богослужителів та крім того допоміг в відбудові та поновив колишні права монастиря та звільнив його від податків. Та з плином часу і нестабільністю тих часів Яблуновський поміняв свою позицію, і в шістдесятих роках він відібрав у одного із монастирських хуторів орні землі.
Вже в 1727 році було освячено новозбудовану церкву в ім’я Живоначальної Трійці, що говорить про початок нового, тихого періоду в історії монастиря Мотрони, який нажаль, також був не тривалим…

Юлія Абрамкіна