Print

Ми уже почали потроху забувати, що в країні війна. Вона десь там, далеко, на сході. Ми звикли до того, що по телевізору та в інших ЗМІ, більше розповідають про футбол, пригоди депутатів, відпочинок тощо. Але війна не завершилася.

Вона майже поряд і жалить дуже болячи. Недавно вона знову нагадала про себе. Ми провели в останній путь нашого земляка.

Але сьогодні я дещо про інше. До мене зателефонувала голова фонду «Милосердя» Наталя Бут. Вона запросила мене на зустріч з сім’ями воїнів АТО та переселенцями. Наталя розповіла про свою зустріч з сім’ями воїнів АТО та переселенцями. Багато з тих, хто в перший рік війни став на наш захист, зараз опинився у складних життєвих умовах. Великі проблеми і у громадян, які залишили свій дім на окупованій території. Їм часто не вистачає грошей на харчування. Саме тоді у Наталі Бут з’явилася ідея надати їм допомогу.

Разом з жителі Великої Андрусівки та Миронівки вона приготувала продуктові набори: овочі, крупи, консервація. І от, сьогодні, Наталя передала продукти. Як і буває в таких випадках, відбулося спілкування. Відчувалося, що жінкам, а там були переважно вони, дещо незручно, але згодом це пройшло.

Поговорили про проблеми, а вони дійсно є. Ці проблеми не тільки у відсутні роботи у демобілізованих воїнів. Дружина загиблого Лимара та мати Короля, бійців, що загинули за Україну, поскаржилися на водіїв маршруток, які часто не хочуть їх безкоштовно перевозити. Дуже хочу подивитися в очі того водія, який порадив Вірі Лимар купити власний автобус та їздити безкоштовно.

Є проблеми і у вимушених переселенців. Вони залишили своє помешкання та переїхали до нас. А тут, роботи немає, із субсидіями проблеми.

На моє переконання, дуже важливу справу започаткував фонд «Милосердя».

Вадим Степанець

Hits: 1012