Ця гра з італійської перекладається як «куля». А історичні хроніки запевняють, що зародилася вона ще у древньому Римі у середовищі тамтешніх легіонерів-відставників, яким таки поталанило вижити у війнах.

Та попри таке щастя, вони, як правило, ставали інвалідами, або по-сучасному, особами з особливими потребами – комусь мечем щось у битвах відрубали, комусь списом чи стрілою щось продірявили…

От вони й знайшли розвагу: попірувавши, вмощувалися на своїх візках і жбурляли важкою шкіряною, розміром з долоню кулею, у визначену ціль… Тож, невипадково, що на сучасному етапі бочче відродилося в середині ХХ століття саме в середовищі ледачих італійських пенсіонерів. А як же ж ледачим не стати: пенсії – будь здоров, харчування морепродуктами, сиром вкупі з оливковою олією та м’який середземноморський клімат. От і кидали вони свої шкіряні кульки у перервах між сексом і трапезою. Та невдовзі привабливість цієї гри впала в око справжнім особам з особливими потребами – європейським візочникам. І бочче пішло крокувати планетою. І завдяки Благодійницькому фондові нашого нардепа Олеся Довгого «Можемо разом», ця гра дісталася і наших теренів – улітку минулого року на розширеному засіданні у штаб-квартирі тутешнього Центру активної соціально-психологічної реабілітації інвалідів «Добрада» директор цього Фонду Оксана Ґуляєва подарувала «добрадівціям» комплект оцих самих боччевих кульок... Недешевих, як і все спортивне, до речі… А вже за місяць там же, у «Добраді», пройшли перші у Світловодську змагання з бочче з майстром-класом від знавців з Горішніх Плавнів, де ця серед візочників гра поширилась дещо раніше Світловодська і вони вже ставали переможцями і призерами змагань з цієї гри, яка, до слова, включена до програми Параолімпійських ігор.

І ось – 28 вересня 2018 року, той же офіс «Добради». Сюди з бочче приїхали позмагатись із світловодцями гравці з із тих же Горішніх Плавень, Кременчука та Кропивницького – близько півсотні учасників. Солідність заходу забезпечили голова Кіровоградської обласної організації осіб з інвалідністю Сергій Подорожний, начальник управління молоді та спорту Неля Брусенцева, які звернулися до учасників змагань зі словами напуття. Але особливо тепло ці слова прозвучали з вуст мами голови «Добради» Олени Шаньґіної пані Антоніни.

І ігри стартували і тривали, за прискіпливого суддівства (до міліметру все виміряв!) горішнєплавневця Олега Мірошниченка, аж до вечірньої години. Врешті переможців було визначено. Перші три місця (змагалися попарно) розподілилися наступним чином: Марія Податель і Роман Шавловський (Світловодськ) – ІІІ місце, Тетяна Гурська і Анна Вальо (Світловодськ) – ІІ місце, а перше місце дісталося Ларисі Мокієнко і Володимирові Мокієнку з Горішніх Плавнів.

 

 

 

Завершуючи допис, виконуємо прохання Антоніни Шаньґіної, яка просила подякувати від себе й усієї «Добради» директора Головного заводу (ТДВ «Дніпроенергобудпром») Михайла Бур’янського та заступника голови профкому цього Об’єднання Галину Козубенко, які вже стали традиційними доброчинцями нашого Центру, без чиїх солодких та інших призів останні кілька років не проходить жоден «добрадівський» захід. А ще до злагодженого проведення цього свята бочче-спорту долучилися міськдеп Андрій Маліцький, ТОВ «Світ-Автолеґіон» (директор Володимир Сєрґєєв), обласний інспектор Держпраці Анатолій Шумейко і волонтерів – учнів першої школи.

Віталій Асауленко