Задовго до народження. Сучасною наукою доведено значну роль спадковості в формуванні якостей особистості. Проте, аналіз досліджень з питань ролі спадковості у формуванні патріотизму не дає чіткої відповіді. Практичний досвід показує, що починаючи з перших днів життя, кожна людина виявляє різну пріоритетність своєї активності. Так, одні, підсвідомо, піклуються лише про увагу до себе, інші ж починають здійснювати пізнання навколишнього. За пізнанням слідує розуміння, далі любов і повага і нарешті збереження, примноження і передача у майбутнє.

Причому, в сім`ї, де стимулюється пізнання оточуючого дитиною це може абсолютно не сприйматися, і навпаки діти, що взагалі не охоплені таким вихованням постійно перебувають у дослідженні.

Саме у підсвідомості такого пізнання можна простежити риси спадковості.

Як виявляється, пізнавальна, суспільна, політична, патріотична активність була притаманною більшості представникам роду майбутнього патріота. І незалежно від сьогоденного оточення доля його є передбаченою.

Важливою передумовою на майбутнє тут має стати активність спрямована на служіння громаді та рідній землі. Отже, визначаємо перші основні фактори формування регіонального патріота – це спадкова потреба у пізнанні та спадкова здатність до служіння іншим.

Великою трагедією українського народу є цілеспрямоване нищення національної еліти, носія державотворчого генофонду. За монголо - татар знищено княжі роди, за Речі Посполитої та Московії козацьку старшину, за радянського союзу господарів та інтелігенцію.

Генетичний зв’язок перервано та не знищено. Сьогодні нам потрібно активніше шукати в собі та навколо себе ті розпорошені зернята любові та самопожертви до ближнього. Шукати, а знайшовши, по новому пересівати та доглядати і передавати у подальший спадок.

(Далі буде)

Микола Середенко