JB Base3 - шаблон joomla Окна

Сучасне суспільство – це, на жаль, здебільшого суспільство одинаків. Одинаків, які переконують себе і оточуючих, що вони самодостатні, самореалізовані, успішні, впевнені у власних силах і щасливі без тієї самої «половинки», яку так наполегливо шукають романтики.

Усе частіше молоді люди не поспішають створювати сім’ю, не поспішають народжувати дітей, прагнучи пожити «для себе» – побачити світ, добитися успіхів у кар’єрі, отримати задоволення від можливостей та благ сучасної цивілізації. І така тенденція простежується сьогодні не лише у Західних країнах, але і у нас.

Агітація, яку можна почути у сучасних рекламних роликах, намагається лише розвинути у людині ці егоїстичні почуття – «ти вартий цього», «ти можеш собі дозволити». І людина думає: «Так, я вартий, я можу це собі дозволити, життя в мене одне…» Я, я, я..

Прикро, але дуже мало у загальному інформаційному потоці можна почути виступів про цінність родини, цінність теплих і щирих стосунків, про загальнолюдські цінності, на яких збудована основа всього людського життя. Натомість багато матеріалів про маніпуляції та засоби впливу для досягнення власних цілей і захист суто власних інтересів, отримання матеріальних благ та фінансових прибутків.

Як результат – кількість одиноких людей з кожним роком зростає і серед жінок, і серед чоловіків, причому різного віку. Захоплені власною кар’єрою, власними досягненнями, власною зовнішністю, вони виглядають успішними і цілком вдоволеними.

Але чи так це насправді? Що приховується під їх зовнішнім лоском і незалежністю?

Доволі часто ззовні успішні і незалежні люди насправді дуже і дуже самотні. Можливо, вони не демонструють свої почуття всім і кожному, але відчуття самотності знайоме всім одиноким людям. І хоча багато хто називає свою самотність свободою, на серці від цього тепліше не стає.

Чому так відбувається? Чому навіть успішна і визнана людина, реалізована у професійній сфері, почуває себе самотньою? Відповідь на це риторичне запитання ми знайдемо в Книзі усіх часів – Біблії:

«І сказав Бог: «Недобре бути чоловікові одному; сотворимо йому помічника, подібного до нього» (Бут. 2,18).

Отже, бути одиноким – неприродно для самої людської суті…З початку створення світу людина створювалася для життя в парі, для щастя і любові.

Тож, далі читаємо у Святому писанні:

«І створив Господь Бог з ребра, взятого у чоловіка, дружину, і привів її до чоловіка. І сказав чоловік: «Ось тепер вона кістка від кісток моїх, і плоть від плоті моєї, вона буде зватися дружиною, бо взята від чоловіка (свого). Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до дружини своєї і буде одна плоть» (Бут. 2,18. 22-24).

Таким чином, бачимо, що брак був встановлений в раю самим Творцем. А поклавши підставу шлюбного життя в самій природі людини, Господь освятив їх союз своїм благословенням:

«І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив, як чоловіка та жінку створив їх. І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею» (Бут. 1, 27).

Ісус Христос говорив фарисеям:

«Не читали ви, що сотворивший на початку чоловіка і дружину сотворив їх і сказав: відтак залишить чоловік батька і матір і пристане до дружини своєї і будуть вони одна плоть; так що вони вже не двоє, а одна плоть» (Мф. 19. 4, 5).

І щоб там не казали сучасні циніки, які стверджують, що таке поняття, як класичний шлюб сьогодні втрачає свою актуальність, і зараз, як і на початку створення Світу, людина потребує пари для щасливого і повноцінного життя.
Саме родина має стати для всіх нас тим острівцем затишку, спокою, тепла, любові, гармонії і миру, який ми всі підсвідомо шукаємо у цьому неспокійному світі. Саме родина має бути основою, фундаментом, на якому тримається людське суспільство.

Щоправда, тут не йдеться просто про співіснування двох людей. Справжнє щастя можливе лише у шлюбі, який сприймається парою як святе Таїнство, як великий дарунок, котрий треба берегти і постійно зміцнювати.

Звісно, такий шлюб дає людині дуже багато, але і вимагає від неї чимало. Подружжя має стати єдиним цілим, єдиною плоттю, як це було призначено Богом. А це передбачає безумовну любов та прийняття іншої людини з усіма її недоліками та слабкостями. А ще – вміння служити одне одному і ставити інтереси родини вище особистих.

На жаль, не кожна людина здатна на таку жертву, як результат – величезна кількість розлучень і розбитих сімей. Але ті подружжя, які дійсно змогли збудувати свій шлюб на підґрунті взаємної любові, поваги, піклування, розуміння та духовної єдності отримали найвищу нагороду – щасливе і гармонійне життя, наповнене радістю і теплом.

Олена Єрунова

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Back to top